Sunday, 19 April 2015

Притча: Р.Бах "Ілюзії,..." // Притча: Р.Бах "Иллюзии,..."

   

"Я відштовхнусь від глибини, 
і нехай потік несе мене туди, куди принесе.
Якщо я чеплятимусь за дно, я помру від нудьги".
***
"Я оттолкнусь от дна, 
и пусть поток несет меня туда, куда принесет. 
Цепляясь за дно, я умру от скуки».

Кунджапури
   Він казав їм: "Кожен з нас владен вибирати для себе здоров'я чи хворобу, багатство чи бідність, свободу чи рабство. Тільки ми самі розпорядковуємось цим, і ніхто інший".
   І мірошник сказав йому:" Вам легко казати, Вчитель, адже, навідміну від нас, вас направляють зверху, і вам немає необхідності працювати, як працюємо ми. Людина повинна працювати, щоби жити в цьому світі".
   Вчитель відповідав йому так: "Колись на дні великої кришталевої річки жили деякі істоти, там було село.
   Течія ріки беззвучно неслась над усіма ними, молодими та старими, багатими та бідними, хорошими та поганими. Потік нісся своїм шляхом, він знав лише своє кришталеве річище.
   Кожна з цих істот по-своєму чеплялась за кущі та каміння на глибині річки, з свого народження вони вчились чинити опір струмку, оскільки це був єдиний відомий їм спосіб життя.
   Але один з них, зрештою, сказав: "Я втомився чеплятись за дно. Хоч я і не можу бачити це на власні очі, але я все-таки вірю в те, що струмок знає, куди він тече. Я відштовхнусь від глибини, і нехай він несе мене туди, куди принесе. Якщо я чеплятимусь за дно, я помру від нудьги".
   Решта істот засміялись і сказали " Дурнику! Відштовхнись від глибини, і  потік, котрий ти так шануєш, зажбурне тебе на скелі і розіб'є, і ти помреш швидше аніж від нудьги!"
   Але йому було байдуже, він глибоко вдихнув, відштовхнувся від дна, і течія понесла його на скелі.
    Однак, так як ця істота не почала знову хапатися за каміння та кущі, струмок підняв її понад глибиною та більше не кидав на скелі.
   А істоти, котрі жили нижче за течією і не знали його, закричали :"Дивться, диво! Така ж істота, як ми, але летить! Дивіться, ось месія, котрий прийшов, щоби усіх нас спасти!"
   Але той, котрого ніс струмок, сказав: " Я месія не більше, аніж ви. Ріка тільки чекає, щоби підняти нас, якщо ми насмілимось відштовхнутись від дна. Наша єдина ціль, це подорож, це пригода".

Річард Бах
Ілюзії, або пригоди вимушеного Месії
*****

   RU// Он говорил им: «В каждом из нас заключена власть выбрать для себя здоровье или болезнь, богатство или бедность, свободу или рабство. Только мы сами распоряжаемся этим, и никто другой».
   И мельник сказал ему: «Вам легко говорить, Учитель, ведь, в отличие от нас, вас направляют свыше, и вам нет нужды трудиться, как трудимся мы. Человек должен работать, чтобы прожить в этом мире».
   Учитель отвечал ему так: «Некогда на дне огромной хрустальной реки жили некие существа, там была деревня.
   Течение реки беззвучно неслось над всеми ними, молодыми и старыми, богатыми и бедными, хорошими и плохими. Поток несся своим путем, зная лишь свое хрустальное русло.
   Каждое из этих существо по-своему цеплялось за кусты и камни на дне реки, с рождения своего учились они сопротивляться потоку, поскольку это был единственный известный им образ жизни.
   Но одно из существ, в конце концов, сказало: «Я устал цепляться за дно. Хоть я и не могу видеть это собственными глазами, но я все же верю в то, что поток знает, куда он течет. Я оттолкнусь от дна, и пусть он несет меня туда, куда принесет. Цепляясь за дно, я умру от скуки».
   Остальные существа засмеялись и сказали: «Глупец! Оттолкнись от дна, и поток, который ты так почитаешь, разобьет тебя о скалы, и ты умрешь быстрее, чем от скуки!»
   Но ему не было до них дела, он сделал глубокий вдох, оттолкнулся от дна, и течение понесло его на скалы.
   И все-таки, так как это существо не стало опять хвататься за камни и кусты, поток поднял его над дном и больше не бил о скалы.
   А существа, которые жили ниже по течению и не знали его, вскричали: «Смотрите, чудо! Такое же существо, как мы, а летит! Смотрите, вот мессия, который пришел, чтобы спасти нас всех!»
   Но тот, несомый потоком, сказал: «Я мессия не больше, чем вы. Река только ждет, чтобы поднять нас, если мы осмелимся оттолкнуться от дна. Наша единственная цель, это путешествие, это приключение».

Ричард Бах 
Иллюзии, или приключения вынужденного Мессии

No comments:

Post a Comment

Featured Post

Осінь. Спогад з 2016.

* Часто, соціум примушує нас бігти до вершин, стати вершиною, зіркою, вищим у кар'єрі, соцстатусі, бізнесі чи грошах. * І ми біжим...